КРАЩІ ЄВРОПЕЙСЬКІ ПРАКТИКИ – ДЛЯ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ УКРАЇНИ


У червні 2015 р. керівником кафедри Жана Моне «Аналіз та застосування європейського досвіду демократії та належного врядування в Україні»  (Jean Monnet Chairs «Analysis and implementation of European experience in the area of democracy and governance in Ukraine», проект Європейської комісії № 553417–EPP–2014–1–UA–EJMO-CHAIR) доктором наук з державного управління, професором Н.Г.Діденко проведено тренінги з лідерства на державній службі у Школі вищого корпусу Національного агентства України з питань державної служби для державних службовців І-IV категорії.

Зокрема, під час проведення тренінгів вивчався досвід державної служби в країнах ЄС з питань, що стосуються оцінювання діяльності.

Було зазначено, що  визначальними для проведення оцінювання у країнах ЄС є вимоги результативності, ефективності (підзвітність за витрати), прозорості, справедливості (недискримінаційності/рівного ставлення), професіоналізму, об’єктивності є

Метою оцінювання результатів службової діяльності державних службовців є сприяння досягненню очікуваних результатів діяльності державного органу та підтримка результативної діяльності державних службовців шляхом її визнання та заохочення.

Майже у всіх країнах ЄС державні службовці працюють на основі опису своїх функцій, профілів компетенцій та/або угод щодо завдань/цілей діяльності й тому зацікавлені у адекватному оцінюванні досягнення очікуваних результатів, успіху або невдач на шляху досягнення цілей.

Оцінювання результатів діяльності набуває все більшого значення в країнах ЄС як ключовий процес в процесі управління людськими ресурсами. Ця процедура є на порядку денному кожного керівника та розглядається як важливий інструмент лідерства.

Наявні рух до зменшення кількості характеристик, за якими здійснюється оцінювання; менше значення приділяється розгляду особистих якостей працівників (наприклад, пунктуальності, соціальних навичок, розумових здібностей) та характеристикам, які «здобуті» не на робочому місті (як от освіта чи характер); натомість увага приділяється результатам діяльності у порівнянні до запланованих відповідно до стратегічних цілей діяльності відомства та уряду в цілому, а також рівню володіння необхідними компетенціями; при цьому важливо бачити загальну картину, враховувати складність діяльності, виклики, зовнішні та внутрішні проблеми та потреби. Раніше через прагнення максимальної об’єктивності процедура оцінювання була досить деталізованою, інколи і математизованою (що передбачало використання певних формул для підрахунків), що не лише не сприяло покращенню діяльності, але й призводило до розгубленості оцінювачів.

Сьогодні перевага надається більш спрощеним, з технічної точки зору, підходам до оцінювання, які переважно спираються на розвиток та зміцнення співпраці, діалогу службовця та його безпосереднього керівника на основі аналізу досягнутих результатів, контексту, потреб сторін щодо розвитку компетенцій та нових можливостей. Відповідно, форми для оцінювання стають лаконічнішими та більш простими. При цьому акцентується необхідність і важливість адекватної підготовки тих, хто здійснює оцінювання, та кращому поінформуванню усіх учасників процесу та налагодженню їхньої співпраці.

Принципи оцінювання діяльності державних службовців в країнах ЄС, які визначають сутність та особливості застосування процедури:

послідовне застосування на усіх рівнях, єдність підходів на рівні державного органу та уряду в цілому;

справедливість процесу оцінювання; оцінювання і керівників, і спеціалістів на основі однакових принципів;

стратегічність оцінювання (зв’язок із стратегічними цілями уряду та відомства);

далекоглядність (врахування майбутніх потреб державного органу у людських ресурсах та можливостей розвитку й кар’єрного зростання для працівників);

об’єктивність, нейтральність, політична незаангажованість діяльності з оцінки;

прозорість, зрозумілість процесу та критеріїв оцінювання для усіх учасників;

регулярність оцінювання (бажано — щорічно);

процес повинен підтримувати постійний відкритий діалог між безпосереднім керівником та підлеглим щодо планів та результатів діяльності;

відповідальність керівників за надання підтримки та необхідних інструментів підпорядкованим їм державним службовцям для сприяння результативній діяльності;

повага до гідності державного службовця, оцінювання не заради покарання, а задля вдосконалення діяльності.

Previous Реалізація міжнародного проекту ELITE за програмою Темпус успішно триває у ДонДУУ
Next Семінар Програми Жана Моне Jean Monnet Seminar "A changing Neighbourhood" в Тбілісі (Грузія)