Сьогодні в Донецькому державному університеті управління день пам’яті першого ректора університету Станіслава Федоровича Поважного, який покинув нас в 2014 році. 21 січня йому виповнився б 81 рік. Створення в 1992 році нашого університету, а в той час ще Донецької державної академії управління, пов’язують саме з його ім’ям.
Поважний Станіслав Федорович (21 січня 1938 – 3 серпня 2014) народився в місті Ворошиловграді, Україна. У 1945 році поступив у перший клас середньої школи № 35 міста Донецька, яку закінчив у 1955 році. У цьому ж році поступив у Донецький політехнічний інститут на гірничий факультет. У 1961 році закінчив інститут і отримав диплом гірничого інженера-електромеханіка.
З 1956 по 1957 – дорожній шахти № 30 тресту «Рутченкововугілля»;
1957-1962 – шахта «Центрально-Заводська» тресту «Куйбишеввуілля» – дорожній, машиніст електровоза, гірничий майстер, начальник ділянки;
1962-1964 – служба в лавах Радянської Армії;
1965-1966 – Куйбишевський райком комсомолу, перший секретар;
1966-1972 – Донецький міськком комсомолу – другий, перший секретар;
1972-1975 – Куйбишевський райком Компартії України – другий секретар;
1975-1978 – Пролетарський райком Компартії України – перший секретар;
1978-1986 – Донецький міськком Компартії України – секретар, другий секретар;
1986-1988 – Донецький обком Компартії України – секретар – завідувач відділу вугільної промисловості;
1988-1992 – Донецький інститут підвищення кваліфікації керівних працівників і фахівців вугільної промисловості України – директор;
у 1992 році Станіслав Федорович очолив створену за його ініціативою Донецьку державну академію управління (з березня 2004 р. – Донецький державний університет управління), і перебував на посту його керівника до 2007 року.
Саме в навчальному закладі С.Ф. Поважний прагнув передати свій накопичений безцінний досвід молодому поколінню. За його керівництва виш увійшов до числа найбільш успішних і динамічних наукових та освітніх навчальних закладів на Сході України.
Традиційно, у цей день увесь колектив університету вшановує пам’ять першого ректора. Запалюються свічки пам’яті, в церкві справляється поминальна панахида. Співробітники університету, його вихованці, друзі та соратники згадують Станіслава Федоровича теплими словами, як талановиту людину, життя та діяльність якої гідні поваги та наслідування.
