Місія taiex в україні: європейський досвід вирішення проблем зайнятості


5-27 березня 2019 р. голова Кафедри Жана Моне професор Ніна Діденко брала участь у роботі семінару програми  TAIEX з питань адаптації в Україні європейського досвіду вирішення проблем зайнятості.

Метою семінару стало вивчення європейського досвіду та основних інструментів для працевлаштування та звільнення; надання та отримання статусу безробітного; джерело допомоги по безробіттю; принципи дисципліни; консультанти з кар’єри; вимоги до їхньої кваліфікації та виконання робіт, а також внесення необхідних змін до чинного законодавства.

У семінарі взяли участь представники французької служби зайнятості – Ms Isabelle RESTE, Project officer – Directorate of Skills Development in the Territories, Pôle emploi, France; Ms Sandrine PORTIER,  Network Correspondent, Pôle emploi, France; Mr. Jean-Louis TAUZIN , Head of Direction of risk management, internal controls, and fraud prevention, Pôle emploi, France.

Протягом семінару французькими колегами були представлені матеріали та презентації з питань організації діяльності служби зайнятості у Франції; надання статусу шукача роботи, специфіки самообслуговування шукачів роботи; роботи «гарячої лінії» та спеціалізованих консультантів; створення шукачами роботи портфоліо та способи їх підтримки; координація з партнерами, субпідрядниками, постачальниками послуг та професійними психологами тощо.

Як свідчить досвід активної політики у Франції, у сфері працевлаштування використовуються різні види контрактів: Загалом, у Франції ми маємо 2 види АПРТ: субсидовані контракти, контракти на навчання, контракт для підвищення професіоналізації тощо.

Французька державна служба зайнятості виплачує допомогу по безробіттю (та деякі соціальні) для шукачів роботи та допомагає кожному, хто шукає роботу, до моменту отримання.

При реєстрації шукачі роботи отримують інформацію про свої права та обов’язки, пов’язані з реєстрацією. Обов’язок шукачів роботи, необхідний в обмін на послуги та пільги, полягає в активному вивченні пропозицій, присутності на запрошення служби зайнятості, прийнятті «розумних» пропозицій.

Новими напрямами у  вирішенні проблем зайнятості стали:

  • скорочення субсидованих контрактів на користь контрактів на учнівство та навчання протягом життя для всього активного населення, особливо для молодих людей з низьким рівнем освіти;
  • розпочато процес реформування професійної підготовки та прийнято новий закон, у якому змінені договори про професійне навчання. Професійна підготовка зараз вважається основним інструментом, який допомагає шукачам роботи та працівникам покращувати свої навички та полегшувати їх працевлаштування. Так, для молодих людей з низьким рівнем освіти був розроблений План інвестицій у набуття ними навичок. З 2019 року всі французькі працівники отримали можливість мати фінансову підтримку для початку професійної підготовки для адаптації своїх навичок до потреб ринку праці.

Як зазначалось під час семінару, незважаючи на численні стимули до «заповнення прогалини» між системою освіти, навчанням та ринком праці, Франція все ще стикається з труднощами:

  • труднощі для компаній, що приймають і наймають учнів і стажистів;
  • сильний вплив економічної невизначеності (низьке зростання) на перспективи зайнятості, особливо в деяких секторах, таких як будівництво;
  • деякі компанії мають потреби і не знаходять «правильного кандидата»;
  • високий рівень відсіву (110 000 учнів щорічно, 25% контрактів на учнівські роботи), які не змогли інтегруватися на ринку праці.

Новий закон (вересень 2018) спрямований на:

– розробку диверсифікованих та комбінованих шляхів навчання – за участю компаній – з метою задоволення потреб учнів, територій та економічного розвитку;

– відповідь на необхідність глобального підвищення рівня компетенцій, навичок і знань нових поколінь;

– розробку глобального підходу до якості та посилення привабливості професійної освіти для молоді, батьків та компаній.

Переваги, які надає нова система  для шукачів роботи та компаній полягають в наступному:

для компаній:

  • забезпечення набору працівників шляхом навчання кандидата до прийому на роботу;
  • використання безпосередньо функціонального профілю вакансії;
  • навчання фінансується Агентством з працевлаштування (та акредитованим органом фінансування);
  • оплачується час стажування;

для шукача роботи:

  • збільшення можливостей працевлаштування через розвиток навичок (знання, досвід та ін.) в рамках підготовки фахівців;
  • навчання, яке веде безпосередньо до роботи терміном до 6 місяців;
  • сприяння інтеграції в роботі та компанії;
  • використання статусу оплачуваного професійного стажиста.

Як свідчить досвід інших європейських країн, для вирішення проблем зайнятості європейські служби зайнятості прийняли методи сегментації для шукачів роботи (наприклад, 6 профілів у Німеччині, 3 типи шукачів роботи в Данії, 4 категорії в Бельгії) та підприємства (наприклад, на сектори у Нідерландах, за розміром у Німеччині та за кількістю позицій у Великобританії).

Профорієнтаційна робота включає як програмне забезпечення для профілювання (наприклад, коли є труднощі доступу до ринку праці), так і елементи консультативної оцінки (наприклад, мотивація та інші соціальні навички). Створено спектр персоналізованих послуг для реалізації індивідуальних планів дій.

Служби зайнятості розробляють інструменти допомоги у сфері кар’єри, які враховують досвід, професійні навички та знання. Наприклад, перевірка стану здоров’я у Великобританії є інструментом оцінки кваліфікації, який може бути використаний для самооцінки або для роботи з радником.

70% європейських служб зайнятості використовують Інтернет для надання інформації про вакансії, щоб допомогти користувачам зв’язатися з необхідною особою та для реєстрації шукачів роботи. Голландська ДСЗ розробила свої онлайн-послуги, поступово замінюючи особисті зустрічі для більшості своїх користувачів. Інформаційні технології використовуються для уточнення даних, записаних у файлах шукачів роботи (наприклад, електронні книги в Бельгії, Австрії, Нідерландах), а також автоматичні контакти для вакансій (наприклад, Бельгія, Нідерланди, Великобританія, Естонія), інструменти відкритого доступу та використання соціальних медіа (наприклад, Нідерланди, Бельгія, Швеція, Німеччина).

У більшості країн існує диференціація між посадовими інструкціями для консультантів у бізнесі та описами консультантів для шукачів роботи (наприклад, Німеччина, Австрія, Великобританія, Португалія, Бельгія).

Попередні Формування мережі експертів з якості вищої освіти
Наступні Тренінг з медіаграмотності в Донецькому державному університеті управління