High-Level conference «10th anniversary of the Eastern Partnership»


14 травня 2019 р. голова Кафедри Жана Моне професор Ніна Діденко брала участь у роботі High-Level conference «10th anniversary of the Eastern Partnership», яка проходила у м.Брюсселі (Бельгія).

Програма «Східне партнерство»  – зовнішньополітична ініціатива Європейського Союзу, яка поширюється на шість східноєвропейських сусідів Євросоюзу – Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію, Молдову та Україну. Ініціативу формально започатковано на Празькому установчому саміті Східного партнерства 7 травня 2009 р.

Східне партнерство передбачає можливість оновлення договірно-правової бази відносин ЄС зі східними сусідами шляхом заміни чинних угод про партнерство та співробітництво на угоди про асоціацію, створення поглиблених та всеохоплюючих зон вільної торгівлі (ЗВТ), лібералізацію візового режиму між ЄС та державами-партнерами тощо.

Стратегічним інтересом України щодо Східного партнерства є надання зацікавленим країнам-партнерам перспективи членства в ЄС і, як наслідок, перетворення ініціативи на з’єднуючу ланку з політикою розширення ЄС.

Реалізація Східного партнерства базується на принципах диференціації, спільної власності та спільної відповідальності, а також підході «більше за більше» (чим більший прогрес країн-партнерів у здійсненні реформ, тим більшу підтримку вони отримують з боку ЄС).

Окрім двосторонніх відносин ЄС з країнами-партнерами та низки двосторонніх програм, Східне партнерство також передбачає багатосторонній вимір взаємодії.

Багатосторонній вимір функціонує на чотирьох рівнях:

• Саміти за участю глав держав та урядів держав-членів ЄС та країн-партнерів – проводяться раз на два роки.

• Засідання міністрів закордонних справ країн ЄС і східноєвропейських партнерів. Проводяться, як правило, раз на рік у Брюсселі.

•  чотири тематичні платформи Східного партнерства

Мета тематичних платформ – обмін інформацією та досвідом країн-партнерів у контексті здійснення реформ та перетворень. Вони також сприяють налагодженню безпосередніх зв’язків між експертами країн-партнерів та держав-членів ЄС. Засідання кожної з тематичних платформ відбуваються, щонайменше, двічі на рік. 

Наразі діють такі тематичні платформи:

1.    «Демократія, належне врядування та стабільність»

Розглядає питання демократії та прав людини; юстиції та внутрішніх справ; безпеки та стабільності.

2.    «Економічна інтеграція та зближення з політиками ЄС»

Розглядає питання торговельного та регуляторного наближення; соціально-економічного розвитку; довкілля та зміни клімату.

3.    «Енергетична безпека»

Розглядає питання зміцнення солідарності; підтримки розвитку інфраструктури, взаємозв’язків та диверсифікації постачань; гармонізації політик у сфері енергетики.

4.    «Міжлюдські контакти»

Розглядає питання культури; освіти та науки; інформаційного суспільства та медіа.

Ініціативи-флагмани Східного партнерства

У рамках багатостороннього виміру Східного партнерства також функціонує низка ініціатив-флагманів та робочих груп (експертних панелей), створених для підтримки роботи тематичних платформ у конкретних сферах. Серед ініціатив-флагманів, які діють на сьогодні:

1)   «Інтегроване управління кордонами»;

2)   «Інструмент сприяння малому та середньому бізнесу»;

3)   «Розвиток регіональних ринків електроенергії, підвищення енергоефективності та використання відновлювальних енергоресурсів»;

4)   «Управління довкіллям»;

5)   «Посилення взаємодії у контексті попередження, підготовки та запобігання наслідкам природних та техногенних катастроф».

6)  «Сталий муніципальний розвиток»

У світлі реалізації положень Спільної заяви Празького саміту Східного партнерства Європейською Комісією започатковано діяльність Форуму громадянського суспільства (ФГС) – метою якого є «…розвиток контактів між організаціями громадянського суспільства та сприяння їхньому діалогу з органами державної влади…» у країнах-партнерах.

Основними досягненнями програми «Східне партнерство» 

за 10 років є наступні:

угоди про асоціацію з Грузією, Молдовою та Україною, Всебічна та посилена угода про партнерство з Вірменією та встановлення посилених діалогів з Азербайджаном і Республікою Білорусь,

збільшення торговельних та інвестиційних потоків між ЄС та країнами Східного партнерства, 

сприяння зростанню зайнятості та розбудові економічних зв’язків між сусідами,

прийняття сучасних технічних стандартів ЄС, адаптація законодавства до acquis Європейського Союзу та усунення нетарифних бар’єрів, що сприяє економічному зростанню країн і створює довгострокові перспективи для їх модернізації та сталого розвитку,

громадяни України, Грузії та Молдови отримати “безвіз”, який полегшує контакти між людьми та культурний обмін, 

Яцек Чапутович, міністр закордонних справ Республіки Польща, у статті, присвяченій 10-річчю Східного партнерства, запропонував нові ініціативи для подальшого розвитку партнерства:

Необхідним є новий підхід до майбутнього Східного партнерства у трьох окремих площинах: у сфері наближення правових норм, інституціонального устрою і секторальної співпраці.

Наближення законодавства відбувається шляхом запровадження положень угод про асоціацію, угод про партнерство і співпрацю та поглиблених і комплексних угод про вільну торгівлю. Виконуючи норми вищезазначених угод, країни Східного партнерства запроваджують у системи свого національного законодавства значний масив правового доробку ЄС.

Політичні реформи повинні посилювати публічні інститути, повертати до них довіру людей та робити їх стійкими в ситуації внутрішнього й зовнішнього тиску. Такі реформи повинні також давати результат у вигляді значного зменшення корупції та посилення верховенства права в цілому регіоні.

Нашим спільним інтересом є створення в найближчому сусідстві Євросоюзу простору безпеки, стабільності та добробуту.

Варто розглянути можливість створення секретаріату для управління вже існуючими системами у платформі СхП. Такий орган міг би слугувати знаряддям для розробки спільної позиції країн, представлення ідей та більш тісної взаємодії в рамках регіональної групи. Він міг би діяти за вільною формулою, мати місцезнаходження у Брюсселі та залучати до своєї діяльності дипломатів, відряджених країнами Східного партнерства.

Іншою ідеєю є впровадження головування країн СхП на основі ротації, що дозволило би тісніше співпрацювати у питаннях планування і реалізації політичного порядку денного з трійкою керівництва Ради ЄС та євросоюзних установ. Країна, яка здійснює головування, могла би також бути господарем щорічних зустрічей високого рівня, присвячених важливим темам подальшої інтеграції з ЄС.

Головування могло би посилити процес європеїзації адміністративного управління, виявити проєвропейські прагнення країн-партнерів та збільшити впізнаваність Євросоюзу і Східного партнерства в регіоні. Як секретаріат, так і головування у Східному партнерстві напевно спричинилося б до зростання відчуття впливу країн регіону на увесь інтеграційний процес.

Третя сфера для можливих змін – це посилення секторальної співпраці.

Список євросоюзних агенцій, доступних сусідським країнам програм і інструментів стосується митного співробітництва, транспортної політики, членства в енергетичному або цифровому союзі.

В нас є багато спільних інтересів, таких як протидія міграційному навантаженню. Три країни Східного партнерства (Грузія, Молдова і Україна) вже користуються безвізовим режимом, що полегшує налагодження міжлюдських контактів та співпрацю між митними службами і органами, відповідальними за надання притулку. Цим шляхом повинні піти ще більше партнерів.

Іншою важливою складовою секторальної співпраці є мережа сполучень. Згідно з новим орієнтовним планом дій на користь транс’європейської транспортної мережі TEN-T передбачено фінансування інфраструктурних інвестицій на суму близько 13 млрд євро, що за даними Європейської комісії можна перерахувати на 4 800 км автошляхів і залізничних колій, 6 портів і 11 логістичних центрів в країнах Східного партнерства.

Регіональна угода щодо роумінгу, підписана нашими партнерами, в свою чергу, могла би стати першим кроком у напрямі створення спільного роумінгового простору поміж ЄС і СхП, що повинно ще більше наблизити нас один до одного.

Іншими потенційними напрямами секторальної співпраці є, серед іншого, енергетична безпека, захист природного середовища, управління кордонами, авіабезпека.

Крім цього, міністрів Східного партнерства можна було би регулярно запрошувати на неформальні зустрічі євросоюзних секторальних рад. Цей формат довів свою спроможність у ситуації зустрічей за формулою Gymnich або торговельних рад, на які запрошуються країни EFTA.

Ще більш амбітним заходом було би створення регіональної економічної зони країн СхП на зразок CEFTA, утвореної державами Вишеградської групи перед їх приєднанням до ЄС.

На конференції виступили Голова Європейської комісії Ж.-К. Юнкер, Верховний представник ЄС з закордонних справ Ф.Могеріні, єврокомісар з питань розширення ЄС Й.Ган, керівники країн Східного партнерства, Румунії, Польщі, Швеції, Фінляндії, представники Платформи громадянського суспільства. 

 

Попередні Латвійський досвід забезпечення якості освіти
Наступні День Вишиванки у ДонДУУ