Освітньо-наукова програма доктор філософії
«Економіка»

Підготовка висококваліфікованого, конкурентоспроможного, інтегрованого у європейський та світовий науково-освітній простір фахівця ступеня доктора філософії в галузі соціальних та поведінкових наук за спеціальністю
051 «Економіка», здатного до самостійної науково-дослідницької, науково-організаційної, педагогічно-організаційної та практичної діяльності в економіці.

Об'єкт вивчення: понятійний апарат, загальні закони та тенденції розвитку економічних систем, мотивація та поведінка суб’єктів ринку, соціально-економічні процеси, їх моделювання та регулювання, вивчення сучасних технологій дослідження ринку праці, оволодіння методологією та методиками дослідження в сфері управління персоналом та економіки праці.
Цілі навчання: підготовка фахівців, які володіють сучасним економічним мисленням, теоретичними знаннями і практичними навичками, необхідними для розв’язання завдань предметної області діяльності та спроможними до впровадження набутих знань в систему вищої освіти.
Теоретичний зміст предметної області: поняття, категорії, концепції, методологія (принципи, методи, системи, теорії, закони тощо) соціально-поведінкових та економічних наук в економіці.
Методи, методики та технології: загальнонаукові методи пізнання, математичні, статистичні та якісні методи економічного аналізу, економіко-математичне моделювання, інформаційно-комунікаційні технології, методи дослідницької діяльності та презентації результатів.
Інструменти: сучасне інформаційно-комунікаційне обладнання, інформаційні системи та програмні продукти, що застосовуються в економічній діяльності.

Проведення досліджень в галузі соціальних та поведінкових наук за спеціальністю 051 «Економіка». Ключові слова: економічна наука, управління, бізнес, економічна теорія, історія економічної думки, міжнародна економіка, економіка підприємства, статистичний аналіз, економічна кібернетика, вища освіта.

Освітньо-наукова, академічна орієнтація.

Наукова складова освітньо-наукової програми визначається індивідуальним навчальним планом підготовки доктора філософії.
Присудження ступеня доктора філософії відбувається в результаті успішної атестації за PhD-програмою та за результатами роботи разових Вчених рад в Україні.
Підготовка докторів філософії триває 4 роки та складається з трьох етапів:
навчального (тривалістю 2 роки − 4 семестри 44 кредити ECTS);
практичного (тривалістю 1 рік – 2 семестри 4 кредити ECTS);
дослідницького (тривалістю 1 рік у формі підготовки до атестації).
Навчальний етап передбачає вивчення фахових дисциплін з метою формування теоретико-методичного базису проведення особистого наукового дослідження із активним застосуванням ІКТ. За результатами опанування дисциплін відбувається проміжна та підсумкова атестації згідно з графіком навчального процесу. Практичний етап передбачає вивчення особливостей наукового та навчально-виховного процесу в закладах вищої освіти. Дослідницький етап підготовки доктора філософії передбачає виконання індивідуального плану роботи аспіранта; розробку та відпрацювання робочих гіпотез дослідження за обраною проблемою під керівництвом наукового керівника та провідних учених; проведення польових досліджень та апробація отриманих результатів на підприємствах та в організаціях; презентацію та обговорення результатів досліджень на конференціях та інших наукових заходах; участь у міжнародних дослідницьких проєктах та програмах обміну; підготовку статей у фахових наукових виданнях.

Доктор філософії зі спеціальності 051 «Економіка» здатний виконувати професійні роботи й обіймати первинні посади, перелік яких наведено за «Державним класифікатором професій ДК 003-2010», а саме: робочі місця в науковій, організаційно-управлінській та освітній галузях на викладацьких та інших посадах у ЗВО:
1229.4 Завідувач кафедри;
2310.1 Доцент;
2310.2 Старший викладач / викладач;
Працювати в органах державного управління і місцевого самоврядування; в аналітично-інформаційних інституціях; дослідницьких наукових закладах, у сфері бізнесу тощо.
1142.1 Вища посадова особа (голова, співголова, президент, віце-президент, генеральний секретар, секретар) професійної спілки;
1142.3 Вища посадова особа громадської організації (у галузі культури, освіти, благодійності, прав людини та ін.);
1210.1 Директор (начальник) організації (дослідної, конструкторської, проєктної), навчально-виробничого комбінату, професійного навчально-виховного закладу (професійно-технічного училища, професійного училища і т. ін.);
1231 Керівники фінансових, бухгалтерських, економічних, юридичних та адміністративних підрозділів та інші керівники (Головний економіст / фінансист);
1232 Начальник відділу підготовки кадрів;
1238 Керівники проєктів та програм;
1312 / 1314 Керівники малих підприємств без апарату управління промисловості / оптовій та роздрібній торгівлі;
2414.2 Професіонал з фінансово-економічної безпеки;
2441.2 Економісти (з планування, з фінансової роботи);
2419.2 Інші фахівці в галузі фінансів і торгівлі (професіонал з інноваційної діяльності);
3436.1 Помічники керівників;
1232 Директор з управління персоналом.

Можливість продовжувати освіту на здобуття наукового ступеня доктора наук, брати участь у міжнародних наукових та освітніх програмах.

пасивні, активні; дистанційного, колективного та інтегративного навчання; позиційного та контекстного навчання; технологія співпраці.

Оцінювання навчальних досягнень здійснюється за взаємоузгодженими 4-х бальною («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») і вербальною («зараховано», «не зараховано) системами, шкалою навчального закладу (від 0 до 100 балів).
Види контролю: поточний, модульний, підсумковий, самоконтроль.
Форми контролю: усне та письмове опитування, тестові завдання, захист індивідуальних робіт, атестація здобувачів вищої освіти.

ЗК 1. Навички використання новітніх інформаційних і комунікаційних технологій.
ЗК 2. Здатність проведення самостійних досліджень на науковому та науково-прикладному рівнях.
ЗК 3. Здатність профільної та позапрофільної комунікації.
ЗК 4. Здатність брати на себе відповідальність і працювати автономно.
ЗК 5. Здатність систематизації інформації та її оброблення за допомогою бази даних.
ЗК 6. Здатність працювати в міжнародному науковому просторі.
ЗК 7. Здатність розробляти технічні та науково-методичні завдання для моделювання економічних ситуацій.
ЗК 8. Здатність до впровадження соціального менеджменту для досягнення стратегічних цілей.

ФК 1. Здатність до володіння та розвитку методології економічної, наукової, педагогічної та управлінської діяльності; до викладання фахових дисциплін на науковому рівні.
ФК 2. Здатність науково обґрунтовувати, розробляти та здійснювати експертизу економічних звітів, аналітичних довідок, пропозицій та доповідей.
ФК 3. Здатність генерувати інноваційні ідеї та підходи в економіці; застосовувати інноваційні методи навчання і методики викладання фахових дисциплін.
ФК 4. Здатність забезпечувати належний рівень якості наукових та науково-методичних продуктів, послуг чи процесів.
ФК 5. Здатність визначати, науково обґрунтовувати та критично оцінювати стратегічні напрями соціально-економічного розвитку на загальнодержавному, регіональному, місцевому рівнях та на рівні організації.
ФК 6. Здатність виявляти, формулювати та розв’язувати економічні проблеми в широкому міждисциплінарному контексті.
ФК 7. Здатність проводити самостійні та колективні дослідження комплексних соціально-економічних проблем та оприлюднювати їх результати у вигляді завершених наукових праць.
ФК 8. Здатність до усвідомлення системних економіко-теоретичних та
історико-економічних знань в контексті нових практик та законів.
ФК 9. Здатність розробляти та застосовувати сучасні інформаційні технології та економіко-математичні методи й моделі для дослідження соціально-економічних процесів.
ФК 10. Здатність діджиталізації схем аналізу, об’єктів та предметів дослідження, статистичної гіпотези щодо моделювання поведінки суб’єктів економіки.
ФК 11. Здатність ухвалювати обґрунтовані управлінські рішення, у т.ч. в конфліктних ситуаціях з метою їх запобігання.
ФК 12. Здатність до розробки науково обґрунтованих рекомендації щодо удосконалення соціально-економічних процесів.

ПРН 1. Знати наукові економічні концепції (теорії), термінологію, історію економічного розвитку та сучасний стан наукових знань; ідентифікувати теоретичні й практичні соціально-економічні проблем.
ПРН 2. Знати та дотримуватися основних засад академічної доброчесності у науковій і освітній (педагогічній) діяльності.
ПРН 3. Знати та уміти застосовувати загальні та спеціальні методи наукового пізнання в економіці, закони, закономірності та принципи управління для розв’язання соціально-економічних проблем.
ПРН 4. Уміти застосовувати сучасні інформаційні технології та інструменти в науковій, освітній (педагогічній) і професійній діяльності.
ПРН 5. Знати основні засади наукового менеджменту, управління науковими проєктами, реєстрації прав інтелектуальної власності.
ПРН 6. Уміти визначати, оцінювати й обґрунтовувати пріоритетні напрями сталого соціально-економічного розвитку на різних рівнях економічного управління.
ПРН 7. Уміти розробляти нові підходи та адаптувати кращі практики електронного урядування та електронної демократії до потреб сталого соціально-економічного розвитку.
ПРН 8. Уміти готувати проєктні запити на фінансування наукових досліджень, розробляти програмні документи (стратегії, програми, концепції), ґрунтуючись на аналізі зарубіжного досвіду, оцінки правового і ресурсного забезпечення та добір адекватних механізмів соціально-економічного розвитку.
ПРН 9. Уміти розробляти проєкти законодавчих та нормативних актів, моделюючи соціально-економічні ризики, міжнародну соціально-економічну політику та наслідки запровадження правових норм.
ПРН 10. Уміти адаптувати й застосувати сучасні моделі та підходи до управління й адміністрування в економіці, застосовувати міжнародний досвід під час проєктування та реорганізації організаційних структур та форм організації економічної діяльності на ринку.
ПРН 11. Уміти отримувати науково-прикладні результати, які сприяють розв’язанню важливої теоретичної або прикладної економічної проблеми.
ПРН 12. Оприлюднювати результати наукових досліджень та брати участь у фахових дискусіях.
ПРН 13. Створювати бази даних, необхідних для вирішення наукових та прикладних завдань в економіці.
ПРН 14. Ініціювати напрями корпоративної соціальної відповідальності.
ПРН 15. Науково обґрунтовувати та ухвалювати управлінські рішення на різних рівнях економічної системи.